Інформація для батьків

З боку батьків у стосунках зі своїми дітьми  необхідно зменшувати хворобливість переживань дітей з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані з шкільними оцінками. Похвала необхідна, але треба вказати на помилки, недоліки, неточності.

Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на дитини, а не пригнічувало її ще більше.

Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: 1,2, ...10 Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні “успіхи” “Постійте в черевичках” своєї дитини. А тепер можна починати розмову, а може ... тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може ... допомогти розібратися у складній теоремі, а може ... Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі “газ” і натиснути на гальма.

Правило 2: не поспішайте. Старий, вічний, педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини “все й одразу” Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому навіть не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає “зубрилою, яка  ненавидить учнів, школу, а може й...вас

Правило 3: безмежна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її “успіхи” у школі. Вона  відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдач? Вона вас засмучує і ... все. 

Правило 4: не бийте лежачого. “Двійка”, а для когось і “четвірка” – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні й ті ж помилки. Дитина очікує спокійної допомоги.

Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати той, якого ви найбільше  хочете позбавитись, і говоріть тільки про нього.

Правило 6: вибирайте найголовніше, почніть з ліквідації тих шк. труднощів, котрі найзначніші для неї.

Правило 7:  головне – хваліть виконавця, а критикуйте невиконання. Дитина схильна  оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку від  особистості.

Правило 8: найважче: оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами-неуспіхами сусідського Івана.

Правило 9: не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з дитиною, не орієнтуйтеся  тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого немає за що похвалити.

Правило 10: виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіхи своїх навчальних зусиль Оцінювати дитячу працю потрібно досить індивідуально, тактовно.  Тоді в дитини нема ілюзії повного успіху, відчуття повної невдачі

Правило 11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі і вона спробує їх досягти Не спокушайте дитину  цілями, яких неможливо досягти.

Правило 12: Не рвіть останню нитку. Якщо зацікавленості в навчанні нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна “витягнути” дитину до активного життя у навчанні.

Для того, щоб ці правила виявилися ефективними, необхідно їх об`єднати: дитина повинна бути не об`єктом, а співучасником  власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.

25 дитячих прохань

-          не розбещуйте мене, цим ви мене псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов’язково  надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас;

-          Не бійтесь бути вимогливими зі мною. Я надаю перевагу  саме такому  підходу. Це дозволяє мені  визначитись;

-          Не покладайтесь на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що вважати слід лише на силу. Я відгукнусь з більшою готовністю на ваші ініціативи;

-          Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику. Змушує вперто намагатися  у всіх  випадках залишити останнє слово за собою;

-          Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати – це похитне мою віру в вас;

-          Не піддавайтесь на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для  того, щоб роздратувати вас. А то надалі я намагатимусь досягти ще більших перемог;

-          Не засмучуйтесь занадто від моїх слів: “Я вас ненавиджу”. Я не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви  пошкодували за тим, що мені зробили;

-          Не змушуйте мене почувати себе меншим ніж я є насправді. Я відіграюся над вами за те, ставши “плаксою”;

-          Не робіть для мене і за мене те, що я у змозі сам зробити, я використовуватиму вас як обслугу;

-          Не дозволяйте моїм поганим звичкам  притягувати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на їх продовження;

-          Не нарікайте на мене  у присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все  спокійно віч-на-віч;

-          Не намагайтеся обговорювати мою поведінку у самий  розпал конфлікту. За деякими об’єктивними причинами мій слух притупляється в цю мить, а бажання співпрацювати з вами зникає. Буде нормально, якщо  ви зробите якість кроки, але давайте поговоримо про це пізніше;

-          Не намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшись, що я чудово розумію, що таке добре і погано;

-          Не змушуйте мені відчувати, що мої провини – смертельний гріх; я повинен навчитися робити помилки без відчуття, ніби я ні на що не приладний;

-          Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це  зробив; я ніколи сам не  розумію, чому чиню так, а не інакше;

-          Не піддавайте надто великому іспитові мою чесність; заляканий я легко перетворююся на брехуна;

-          Не забувайте, що я люблю експериментувати: саме так я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим;

-          Не захищайте мене від наслідків моїх власних помилок: я вчуся на власному досвіді;

-          Не намагайтеся здихатися мене, коли я ставлю відверті запитання: якщо ви не будете давати на них відповіді, я шукатиму інформацію “на стороні”;

-          Ніколи не натякайте, що ви – досконалі і безгрішні: це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами;

-          Нехай мої страхи не викликають у вас надмірного хвилювання, інакше я буду лякатися ще більше: покажіть мені, що таке мужність;

-          Не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і підбадьорювання, але похвала, коли вона чесно отримана, іноді все ж забувається, а прочуханка, здається ніколи.

для батьків 

У роботі засідань університету батьківських знань обов'язково бере участь заступник директора з виховної роботи. У своїх виступах він повинен пропагувати серед батьків знання про індивідуально-психологічні особливості дітей різних вікових груп з метою раціональної організації сімейного виховання; сприяти запобіганню типовим помилкам у вихованні школярів, налагодженню продуктивної взаємодії старшого та підростаючого поколінь; висвітлювати питання психологічних аспектів ранньої профілактики шкідливих звичок, зокрема вживання алкоголю та наркотиків, запобігання бездоглядності та жорстокого ставлення до дітей у сім'ї.

Знайомство із системою знань, що висвітлюють основні прояви психіки дитини та показують зміни, які характеризують її розвиток, допоможе батькам більш успішно проявити себе в якості "природних психологів" у процесі виховання дітей, а також швидше і легше досягати тих цілей, які вони, батьки, ставлять перед собою.

Нижче ми подаємо орієнтовну тематику виступів на засіданнях університету батьківських знань.